Віра Панченко

За літечком люди сумують.

Як літечко швидко минає!

Зробити ж воно все встигає.

В городі картопля зростає.

Суничка в ліску достигає.

         У пташки ростуть вже малята,

         Навчаються вправно літати.

         На сонці водичка нагрілась,

         Щоб дітки гарненько помились.

І річечка радісно л’ється

Попід бережками сміється.

Врожай на полях достигає.

А линень з чола піт втирає.

         Швиденько й цей місяць минає,

         Та серпень за ним наступає,

         Гаряча пора теж усюди.

         Збирати врожай спішать люди.

Бо літечко добре трудилось,

Щоб в полі всього уродилось.

Потрібно врожай весь збирати,

В достатку щоб всім зимувати.

         За літечком так всі сумують.

         І співу птахів вже не чують.

         Вони восени відлетіли,

         Десь теж когось радують співом.

За ними нам лиш сумувати

Й терпляче весною чекати.

І прийде з весною знов літо.

То й будем йому ми радіти.