четвер, 11 січня 2018 р.

Віра Панченко

                               Це рідний край, моя земля!

                            Мій рідний, край мого дитинства.
                            Мій хутірець навкруг в лісах.
                            Моя заквітчана колиска
                            З голубизно в небесах.

                            Люблю цей край, де ліс навколо,
                            Я тут зростала, тут жила,
                            Цією стежкою до школи
                            Давним – давно колись ішла.
        
                            Тієї школи вже немає.
                            Нова збудована в селі.
                            В старій лиш вітер скрізь гуляє,
                            Та я оплакую її.
                           
                            Життя іде, бо воно змінне.
                            Усе зміняється навкруг,
                            Та хай любов і труд сумлінний
                            Завжди нам буде вірний друг.

                            Нехай шумлять лісів простори,
                            І веселяться хай поля.
                            Хай тягнеться пшениці море.
                            Це рідний край, моя земля!

четвер, 14 грудня 2017 р.

Галина Зікрань

Тростянець

Стоїть місто в низині,
Величну назву має.
Тростянець наш,Тростянець,
Хто тебе не знає?

Ліс стоїть, дібровами
Гілки розправляє.
Краю наш привітний,
Рідная земля.

Тут бував Чайковський,
І мелодії складав,
Милувався краєвидами,
Красу вранішню вітав.

А спів фестивалю «Боромля»
Наповняє радістю наші серця,
І лунають усі його звуки
За межами Тростянця.

Чути гуркіт потягів
Серед луків і лісів.
Жайворонок в небі
Вдалечінь його повів.

Глибокі озера Нескучного
Привітно запрошують в ліс.
Це тут я грот «Німф» побачив
І радість додому приніс.

Живи ж красиве місто,
Живи  і процвітай!
Завжди будуть щасливим,
Рідний наш край.

четвер, 23 листопада 2017 р.

Ніна Цілуйко

                   Станова! Моє рідне село.
                   Не одне вже минає століття
                   Ти живеш, як і завжди жило,
                   Не зігнули тебе лихоліття.
                            Гарні люди твої,
                            Коли ниву зерном засівають
                            І  обійстя  будують свої
                            І піснями наш край звеселяють.
                   Історичні місця: Овадівка, Тучне,
                   В лісі – сорок могилок.
                   Переможне відлуння гучне
                   Вікопомних помилок.
                            Перемогу співає життя
                            Зводить руки до сонця малятко,
                            У коханні прекрасне буття
                            Раді паростку мама і татко.
                   Побажай же нам, Боже, добра,
                   Достатку, спокою в небі чистім,
                   Щоб Станова наша вічно цвіла
                   В Тростянецькім вінку барвистім.

четвер, 19 жовтня 2017 р.

Панченко В.І.



Проминуло літечко зеленокосе

Проминуло літечко зеленокосе.
Десь там, з-за паркану, виглядує осінь,
Вже всілась на листі, воно й пожовтіло.
Пройшлася по ниві, і та пораділа.
         Бо, мабуть, пора трохи їй відпочити.
         Як веснонька прийде, знов будуть садити.
         А взимку цю нивку сніжок всю прикриє.
         Від лютих морозів її він зігріє.
Ой пороньки року, хто вас підганяє,
Життя наше з вами так швидко збігає.
В природі минає і люта зима,
За нею приходить квітуча весна.
         В житті у людини цього не буває.
         Зима, як приходить, життя вже спливає.
         Але залишаться і внуки, і діти,
         То ж будемо з цього ми з вами радіти.

середа, 18 жовтня 2017 р.

Тертичний Є.



Роздуми про осінь і не тільки


Вже осінь знову наступила
Все в жовтий колір прикрасила
Листя немовби золоті,
Та й дні уже тепер не ті…
         Сонце не так вже ясно гріє
         То дощик з ранку землю вмиє,
         Під вечір – хмари небо вкрили,
         Птахи у вирій відлетіли.
В Нескучнім зараз повна тиша
Десь пробіжить по листю миша,
А ось і білочка з сосни…
Готуються всі до зими.
         Знов прийде гарне, тепле літо,
         Радітимуть дорослі й діти
         Нехай  скінчиться ця війна
         Бо всім набридла вже вона.
Мрії збудуться Тараса
Про «сімю щасливу»
Будем вірно ми любити.