четвер, 19 жовтня 2017 р.

Панченко В.І.



Проминуло літечко зеленокосе

Проминуло літечко зеленокосе.
Десь там, з-за паркану, виглядує осінь,
Вже всілась на листі, воно й пожовтіло.
Пройшлася по ниві, і та пораділа.
         Бо, мабуть, пора трохи їй відпочити.
         Як веснонька прийде, знов будуть садити.
         А взимку цю нивку сніжок всю прикриє.
         Від лютих морозів її він зігріє.
Ой пороньки року, хто вас підганяє,
Життя наше з вами так швидко збігає.
В природі минає і люта зима,
За нею приходить квітуча весна.
         В житті у людини цього не буває.
         Зима, як приходить, життя вже спливає.
         Але залишаться і внуки, і діти,
         То ж будемо з цього ми з вами радіти.

середу, 18 жовтня 2017 р.

Тертичний Є.



Роздуми про осінь і не тільки


Вже осінь знову наступила
Все в жовтий колір прикрасила
Листя немовби золоті,
Та й дні уже тепер не ті…
         Сонце не так вже ясно гріє
         То дощик з ранку землю вмиє,
         Під вечір – хмари небо вкрили,
         Птахи у вирій відлетіли.
В Нескучнім зараз повна тиша
Десь пробіжить по листю миша,
А ось і білочка з сосни…
Готуються всі до зими.
         Знов прийде гарне, тепле літо,
         Радітимуть дорослі й діти
         Нехай  скінчиться ця війна
         Бо всім набридла вже вона.
Мрії збудуться Тараса
Про «сімю щасливу»
Будем вірно ми любити.