Проминуло літечко зеленокосе
Проминуло літечко зеленокосе.
Десь там, з-за паркану, виглядує осінь,
Вже всілась на листі, воно й пожовтіло.
Пройшлася по ниві, і та пораділа.
Бо, мабуть,
пора трохи їй відпочити.
Як
веснонька прийде, знов будуть садити.
А взимку цю
нивку сніжок всю прикриє.
Від лютих
морозів її він зігріє.
Ой пороньки року, хто вас підганяє,
Життя наше з вами так швидко збігає.
В природі минає і люта зима,
За нею приходить квітуча весна.
В житті у
людини цього не буває.
Зима, як
приходить, життя вже спливає.
Але
залишаться і внуки, і діти,
То ж будемо
з цього ми з вами радіти.