Галина Зікрань

Тростянець

Стоїть місто в низині,

Величну назву має.

Тростянець наш,Тростянець,

Хто тебе не знає?

Ліс стоїть, дібровами

Гілки розправляє.

Краю наш привітний,

Рідная земля.

Тут бував Чайковський,

І мелодії складав,

Милувався краєвидами,

Красу вранішню вітав.

А спів фестивалю «Боромля»

Наповняє радістю наші серця,

І лунають усі його звуки

За межами Тростянця.

Чути гуркіт потягів

Серед луків і лісів.

Жайворонок в небі

Вдалечінь його повів.

Глибокі озера Нескучного

Привітно запрошують в ліс.

Це тут я грот «Німф» побачив

І радість додому приніс.

Живи ж красиве місто,

Живи  і процвітай!

Завжди будуть щасливим,

Рідний наш край.