Станова! Моє рідне село.
Не одне вже минає століття
Ти живеш, як і завжди жило,
Не зігнули тебе лихоліття.
Гарні люди твої,
Коли ниву зерном
засівають
І обійстя
будують свої
І піснями наш край
звеселяють.
Історичні місця: Овадівка,
Тучне,
В лісі – сорок могилок.
Переможне відлуння гучне
Вікопомних помилок.
Перемогу співає
життя
Зводить руки до
сонця малятко,
У коханні прекрасне
буття
Раді паростку мама і
татко.
Побажай же нам, Боже, добра,
Достатку, спокою в небі
чистім,
Щоб Станова наша вічно цвіла
В Тростянецькім вінку
барвистім.
Немає коментарів:
Дописати коментар