Степанко О.Я
Пам’яті Володимира Шелестюка
Івануна Валерія
Я вдячна, мамо, за великий світ,
Що вклала вже давно в мої долоні.
За те, що ти уже немало літ
Навчаєш жити зовсім юну доню.
Я дякую за той душі вогонь.
І за любов, що в серці запалила.
І за підтримку, мудрість сивих скронь
За те, що вчиш, де чорне, а де біле.
Спасибі,
рідна. І тобі нехай
Кує зозуля вічно сизокрила!!
Перед тобою я в боргу, це знай
Бо ти для мене місце в світі відмолила.
Травень 2016
Погибелєва Людмила
САМА
Вже опустилася пітьма,
Замерехтіли ліхтарі,
Одні на небі, інші на землі,
А я до дому йду сама…
Довкола морок – не
страшний
Довкола тиша – парк
німий,
Лиш вітер свище –
завива,
А я і досі йду сама…
Майнула повз безлика тінь.
Проїхав десь автомобіль.
А я бреду немов примара -
В своїх думках, бреду сама …
Зверну за ріг – нема
нікого:
Порожня вулиця,
пуста.
Лиш вітер свище –
завива,
А я іду … іду сама…
Травень
2016
Мірошніченко Даяна
Шевченко – поет дарований
Богом,
Писав він вірші про життя і про смерть.
Вчать вони всіх землю любити
І все, що ти маєш вчать цінувать.
Написав заповіт про Дніпро і про кручі.
Про лани і про гори, про річки і сади.
Говорив і про мову,
Бо любив кожне слово.
Любив батьківщину,
Рідну неньку Україну.
Знаю: Шевченко – художник
Писав він картини,
Всією душею любив Україну.
Змальовував світ,
Що був у кріпацтві,
І мріяв про те, щоб звільнився народ
І мрія збулась….
Заспівав
соловейко….
І доля дала йому ще один шанс –
За добреє серце, за ніжність і
ласку,
За те оспівав
Україну, як казку.
І серце не вірить,
Й душа не сприймає,
Що тебе мій письменнику,
Більше немає.
Спасибі тобі, що жив ти на світі
За натхнення твоє,
За очі привітні,
За руки твої золоті і невтомні,
За душу приємну,
За душу незломну!
Дуже цінує тебе Батьківщина
І завжди пам’ятатиме вся Україна!
Травень
2016
Немає коментарів:
Дописати коментар