Степанко О.Я
Пам’яті Володимира Шелестюка
                            Івануна Валерія
                                 Я вдячна, мамо, за великий світ,
                    Що вклала вже давно в мої долоні.
                    За те, що ти уже немало літ
                    Навчаєш жити зовсім юну доню.
                    Я дякую за той душі вогонь.
                     І за любов, що в серці запалила.
                     І за підтримку, мудрість сивих скронь
                    За те, що вчиш, де чорне, а де біле.
                    Спасибі, 
рідна. І тобі нехай
                    Кує зозуля вічно сизокрила!!
                    Перед тобою я в боргу, це знай
                    Бо ти для мене місце в світі відмолила.
          
Травень 2016
                           Погибелєва Людмила
                                      САМА
                   Вже опустилася пітьма,
                   Замерехтіли ліхтарі,
                   Одні на небі, інші на землі,
                   А я до дому йду сама…
                            Довкола морок – не
страшний
                            Довкола тиша – парк
німий,
                            Лиш вітер свище –
завива,
                            А я і досі йду сама…
                   Майнула повз безлика тінь.
                   Проїхав десь автомобіль.
                   А я бреду немов примара  -
                   В своїх думках, бреду сама …
                            Зверну за ріг – нема
нікого:
                            Порожня вулиця,
пуста.
                            Лиш вітер свище –
завива,
                            А я іду … іду сама…
                                                         Травень
2016
                    Мірошніченко Даяна
                   Шевченко – поет дарований
Богом,
              
Писав він вірші про життя і про смерть.
                   Вчать вони всіх землю любити
                
І все, що ти маєш вчать цінувать.
             
Написав заповіт про Дніпро і про кручі.
                
Про лани і про гори, про річки і сади.
                            Говорив і про мову,
                           Бо любив кожне слово.
                            Любив батьківщину,
                           Рідну неньку Україну.
                      Знаю: Шевченко – художник
                              Писав він картини,
                      Всією душею любив Україну.
                              Змальовував світ,
                              Що був у кріпацтві,
            
І мріяв про те, щоб звільнився народ
                              І мрія збулась….
                            Заспівав
соловейко….
                І доля дала йому ще один шанс –
              За добреє серце, за ніжність і
ласку,
                           За те оспівав
                          Україну, як казку.
                         І серце не вірить,
                      Й душа не сприймає,
               
Що тебе мій письменнику,
                            Більше немає.
            
Спасибі тобі, що жив ти на світі
                     За натхнення твоє,
                         За очі привітні,
            
За руки твої золоті і невтомні,
                       За душу приємну,
                       За душу незломну!
              Дуже цінує тебе Батьківщина
            
І завжди пам’ятатиме вся Україна!
                                      Травень
2016
